Господінов про головне | Новини Канади | 24 грудня

Dmytro Gospodinov
24 груд. 2025 р.
Читати 4 хв

Вітаю.

У цьому випуску говоримо про страйк парамедиків у Квебеку, який стартував 24 грудня без зупинки екстрених викликів, про подання Оттавою та корінними народами планів реформи системи захисту дітей до трибуналу, про відкриття у Ванкувері нового перехідного дому для жінок, які тікають від домашнього насильства, про зниження ВВП Канади на 0,3 відсотка у жовтні, а також про вечір напередодні Різдва в українських родинах Канади.

Це Господінов і українське радіо Канади UCAN Radio. Це мій субʼєктивний, інколи трохи сатиричний огляд щоденних новин, які виходять у нас на радіо щодня. Тут я просто пояснюю, що відбувається, і ділюся власними думками.

Починаємо.

Страйк парамедиків у Квебеку

Отже, парамедики виходять на страйк просто від сьогодні. І це, скажу чесно, небезпечно саме для українців – бо знаючи, як ми вміємо зустрічати Різдво, парамедики дуже часто стають у нагоді.

Але все нормально. Це страйк по-канадськи.

Вони продовжують працювати. Просто без ентузіазму. Тож, шановні українці Квебеку, спокійно робіть усе, до чого звикли. Пробка від шампанського в око, інтоксикація від дванадцяти майонезних салатиків, обмороження вух після вуличних колядок – на все це парамедики відреагують, як зазвичай.

Екстрені виклики працюють. Швидка їде. Людей рятують.

А от наставництво стажерів – ні. Бо як навчати майбутніх парамедиків, коли самі не знаємо, чи доживемо до нормальної пенсії.

Святвечір – ідеальний час для початку страйку, я вважаю. Якщо ти парамедик, трохи розвантажити себе в цей день – не найгірша ідея.

А якщо серйозно.

У Квебеку догоспітальна допомога надається через приватних операторів, які працюють за контрактами з державою. Це означає, що парамедики часто мають гірші пенсійні умови, ніж інші працівники публічного сектору з подібним рівнем ризику.

Tribunal administratif du travail регулярно визнає екстрену медичну допомогу критично важливою послугою, тому повний страйк у цій сфері юридично майже неможливий. Працівники використовують формат «робота за мінімумом обов’язків» як єдиний легальний важіль тиску.

Пенсійне питання стало центральним через фізичне зношення професії. За даними профспілок, середній парамедик не здатен без обмежень працювати до стандартного пенсійного віку через травми спини, колін і хронічний стрес.

Проблема не унікальна для Квебеку. У кількох провінціях Канади парамедики роками домагаються включення до категорії працівників із раннім виходом на пенсію – подібно до пожежників і поліцейських – але без системного успіху.

Якось так.

Реформа системи захисту дітей корінних народів

А ми їдемо далі. Оттава і корінні народи подали трибуналу плани реформи системи захисту дітей.

Усе, що стосується допомоги дітям, – одразу плюс. Але, як завжди, є нюанси.

Федеральний уряд каже:

«У нас є національна модель. Вона гнучка. Дуже гнучка. Настільки гнучка, що може загинатися роками».

First Nations відповідають:

«Ми вже бачили вашу гнучкість. Ми хочемо кермо, а не інструкцію з керування».

Це якщо коротко.

Якщо ще простіше – це виглядає як сімейна терапія, де держава каже:

«Я визнаю помилки… але бюджет залишу в себе».

А якщо серйозно.

Справу розглядає Canadian Human Rights Tribunal з 2007 року. Це одна з найдовших і найдорожчих правозахисних справ в історії Канади. Сама її тривалість уже є індикатором системної проблеми.

Центральним юридичним прецедентом став Jordan’s Principle – правило, яке зобов’язує державу надавати допомогу дитині негайно, а не сперечатися, хто має платити. Саме постійні порушення цього принципу й стали основою для рішень трибуналу проти Оттави.

Дані незалежних комісій показують: діти корінних народів у Канаді в кілька разів частіше потрапляють під опіку держави – не через вищі ризики, а через бідність, житлові умови та нестачу сервісів, які держава ж і контролює.

Запропоноване довгострокове фінансування – це спроба Оттави зняти постійний контроль трибуналу. Якщо модель буде затверджена, уряд зможе сказати: «система реформована» – і вийти з режиму судового нагляду.

Політичний ризик для уряду високий. Якщо трибунал визнає плани First Nations переконливішими, це створить прецедент реальної передачі повноважень, який може вплинути на охорону здоров’я, освіту та житлову політику в резерваціях.

…Мене одного коробить від слова «резервація»?

Перехідне житло для жінок у Ванкувері

У Ванкувері відкривається перехідний дім для жінок, які тікають від домашнього насильства.

Десять місць. Звучить як мало для такого міста, як Ванкувер. Це той момент, коли держава робить щось важливе – і водночас таке маленьке, що хочеться аплодувати настільки тихо, щоб було чутно власні думки.

А ще є цифра: за одну добу 371 жінці та дитині відмовили, бо не було ліжок. Це не статистика. Це черга за безпекою. Її не повинно існувати.

Перехідне житло – критично важливе вузьке місце в системі допомоги. Дослідження в Канаді показують: саме брак другого етапу змушує жінок повертатися у небезпечні умови навіть після успішного виходу з кризового притулку.

Британська Колумбія має один із найвищих у країні показників вартості оренди житла. Самостійний старт після притулку тут майже неможливий без тривалого перехідного періоду.

Середній час, потрібний для стабілізації після втечі від насильства, – 12–24 місяці. Більшість кризових притулків розраховані на тижні, а не місяці.

Економічний ефект таких центрів часто недооцінюють. Кожен долар, вкладений у стабільне житло після кризи, зменшує витрати системи охорони здоров’я, поліції та соціальних служб у довгостроковій перспективі.

У великих містах Канади попит на такі місця стабільно перевищує пропозицію – незалежно від економічного циклу. Це означає, що проблема структурна, а не ситуативна.

ВВП Канади і тарифи

Їдемо далі. ВВП Канади скукожився на 0,3 відсотка у жовтні. Це не гуд.

Це багато. І це про тарифи Трампа. Він як Грінч, тільки жовтий – намагається зіпсувати Різдво з усіх сил.

Коли 11 із 20 галузей ідуть вниз – це вже не «окремі труднощі». Це неприємно. Особливо після розмов про те, що економіка Канади магічним чином вистояла.

Statistics Canada використовує місячний ВВП як ранній індикатор рецесійних ризиків. Падіння після короткого відскоку часто свідчить не про шум, а про втрату імпульсу в реальному секторі.

Промисловість Канади особливо вразлива до торговельних шоків. Ланцюги постачання глибоко інтегровані зі США, і навіть часткові тарифи швидко б’ють по інвестиціях, завантаженості заводів і продуктивності праці.

Лісова галузь – структурно чутлива точка. США роками використовують мита на канадську деревину як інструмент політичного тиску.

Те, що спад зафіксували в більшості галузей, важливо: проблема не локальна. Вона поширюється через економіку, включно з логістикою, оптовою торгівлею та суміжними сервісами.

У довшій перспективі торговельна напруга зі США б’є по продуктивності. Бізнес інвестує менше, намагаючись «пережити турбулентність», а не зростати. Чекаємо на перегляд CUSMA і сподіваємося на краще.