Господінов про головне | Новини Канади | 23 грудня

Вітаю.

У цьому випуску говоримо про призначення нового посла Канади у США напередодні перегляду торговельної угоди CUSMA, про пільги, які врятували канадську економіку у 2025 році, але можуть зникнути вже у 2026-му, про схвалення питання референдуму щодо відокремлення Альберти, плани Нової Шотландії з розвідки наземного природного газу та рішення Канади вперше створити бойову форму й броню спеціально для жінок-військових.

Це Господінов і українське радіо Канади UCAN Radio. Це мій субʼєктивний, інколи трохи сатиричний огляд щоденних новин, які виходять у нас на радіо щодня. Тут я просто пояснюю, що відбувається, і ділюся власними думками.

Починаємо.

Новий посол Канади у США і перегляд CUSMA

Отже, у США – новий посол Канади. І цю подію безпосередньо пов’язують з переглядом CUSMA – торговельної угоди між США, Канадою та Мексикою.

Марк Карні вирішив, що перед переглядом угоди CUSMA Канаді потрібен не дипломат, а фінансовий бос із нервами з титану. Тому новим послом у США призначено Марка Вайзмана – людину, яка все життя рахувала трильйони, а тепер рахуватиме настрої Дональда Трампа.

Я взагалі дуже пишаюся рішенням Карні. Дивіться, Вайзман – колишній керівник пенсійних фондів. Логічно, що йому простіше буде зрозуміти Трампа. Адже кому, як не людині, яка опікувалася питанням мільйонів пенсіонерів, тепер опікуватися питанням одного пенсіонера, який створив проблеми мільйонам?

А тепер без жартів – серйозні та перевірені факти.

CUSMA (Canada–United States–Mexico Agreement) передбачає обов’язковий спільний перегляд кожні шість років. Перший такий перегляд запланований на 2026 рік.

США – найбільший торговельний партнер Канади: понад 75% канадського експорту йде саме на американський ринок. Хоч Канада і розвертається досить активно в бік Тихого океану, Європи та Азії.

Марк Вайзман має глибокий досвід у:

• управлінні Canada Pension Plan Investment Board (CPP Investments)

• роботі з глобальними ринками

• консультаціях уряду Канади з питань канадсько-американських відносин

Це сигнал, що Оттава готується до жорстких економічних переговорів, а не лише дипломатичних.

Дональд Трамп неодноразово заявляв, що CUSMA «погана для США», і публічно допускав:

• повторний перегляд умов

• запровадження нових тарифів

• або навіть вихід США з угоди

Призначення посла за рік до формального перегляду – це нетипово рано. І це вказує на стратегічну підготовку Канади до можливого загострення торговельних відносин.

Торговельні пільги 2025 року і ризики 2026-го

Торговельні пільги врятували Канаду у 2025 році. Але можуть зникнути вже у 2026-му.

Канада у 2025 році вижила не тому, що стала сильнішою, розумнішою чи конкурентнішою. А тому що США просто не встигли натиснути кнопку «35% тариф». Чи не захотіли натиснути.

І тепер експерти попереджають: у 2026 році ці пільги можуть зникнути. Тобто економіка Канади стоїть на дуже складній конструкції з назвою «а раптом і цього разу пронесе».

І найстабільніше в цій історії – це те, що торгова політика США залишається непередбачуваною. Тобто сюрпризів не буде. Буде сюрприз – який саме сюрприз ми отримаємо.

Складно.

А тепер без жартів.

За даними The Canadian Press, у 2025 році близько 90% канадського експорту до США скористалися винятками з американських тарифів у межах CUSMA, попри номінальну ставку до 35%.

Банк Канади оцінює середній ефективний тариф на канадські товари на рівні близько 6%, що вже є суттєвим навантаженням для експорту та виробництва.

Перший обов’язковий перегляд CUSMA у 2026 році може призвести до:

• скасування тарифних винятків

• підвищення фактичних мит

• зниження інвестицій у канадський експортно-орієнтований бізнес

Аналітики попереджають: у разі втрати пільг Канада ризикує отримати довготривалий економічний спад, а не короткочасний шок – особливо в промисловості, агросекторі та енергетиці.

Референдум про відокремлення Альберти

Їдемо далі. В Альберті продовжують «їхати кукухою» з відокремленням від Канади. Схвалили питання референдуму про відокремлення.

Я розумію, що багато хто сприймає цей референдум як інструмент тиску на федеральний уряд. Мовляв, ми зараз влаштуємо шоу і виторгуємо собі більше автономії та можливостей ухвалювати провінційні рішення.

Але це дуже небезпечна гра.

Втратити контроль над перебігом подій за умови зовнішнього впливу не так вже й складно. Підігріти сепаратистські настрої грошима і пропагандою може Росія, для якої дестабілізація сильного партнера України є хорошою мотивацією.

Трампу це також дуже вигідно.

І тому ця гра, на мій особистий погляд, є надзвичайно небезпечною.

Я як людина, яка народилася в Донецьку і власними очима бачила смердючих маргіналів з прапорами так званої ДНР на центральній площі, які виглядали як безхатьки і наркомани, і яких сприймали як міських навіжених, дуже хочу, щоб до того, що відбувається, серйозно ставилися люди, які мають право голосу.

А тепер зовсім без жартів.

Elections Alberta офіційно схвалив формулювання питання – це обов’язковий перший крок у процедурі громадської ініціативи.

Ініціатор – Alberta Prosperity Project на чолі з Мітчем Сильвестром. Вони мають:

• призначити фінансового уповноваженого

• зібрати приблизно 178 000 підписів

• зробити це за 120 днів

Лише після цього уряд буде зобов’язаний розглянути проведення загальнопровінційного референдуму. Але це не означає автоматичне відокремлення.

Схвалення стало можливим після змін до закону про громадські ініціативи, ухвалених урядом Данієль Сміт, які знизили поріг підписів, спростили процедуру подачі та прискорили строки.

Навіть у разі позитивного результату референдуму потрібні переговори з федеральним урядом і можливі конституційні процедури. За прецедентом Квебеку один референдум не гарантує вихід.

Очевидно, що влада сприяє цим процесам. Саме так це відбувалося і в Донецьку. Влада не звертала уваги, допускала сепаратистські маніпуляції і торгувалася з Києвом за преференції, вважаючи, що ситуація під контролем. Росія була іншої думки.

Я бачу дуже багато схожого між тим, що відбувалося тоді на Донбасі, і тим, що відбувається зараз в Альберті. Тільки зацікавлених сторін тепер більше – не лише Росія, а й Сполучені Штати.

Нова Шотландія і наземний газ

Нова Шотландія готується до розвідки наземного природного газу. І це, на мій суб’єктивний погляд, не можна не підтримувати.

Це ще не видобуток. Це такий інтелектуальний флірт з газом. 30 мільйонів доларів – не на свердловини, а на думання про свердловини. Бо якщо щось Канада любить більше за свої ресурси – це комітети з ресурсів.

Держава не виключає участі в прибутках. Меседж простий: «Ризикуйте ви. Думатимемо разом. Зароблятимемо – ми».

Я не маю нічого проти державно-приватного партнерства. Бо участь держави дає впевненість приватним інвесторам, а приватні інвестори значно краще керують грошима і проєктами загалом.

Dalhousie University – один із провідних дослідницьких центрів Канади з океанографії, клімату та енергетики. Його участь означає, що проєкт одразу заточений під екологічну легітимацію, без якої в Атлантичній Канаді жоден енергопроєкт не пройде.

Запаси оцінюють приблизно у 200 мільярдів кубометрів. Це небагато у світовому масштабі, але для провінції – десятки років внутрішнього споживання.

Атлантична Канада традиційно виступала проти розширення викопної енергетики. Зміна риторики –ознака того, що економічний тиск починає переважати кліматичний символізм. І я не можу це не привітати.

Бойова форма для жінок-військових

Понад 30 років жінки у бойових підрозділах носили форму, створену за принципом: «Ну… затягніть ремінь якщо що». І не тільки Канада, якщо бути справедливим. 

І це до речі не про інклюзію. Це про виживання. Це правда. Бо виявляється, що солдат, якому не боляче дихати, бігти й падати – воює краще. Хто б міг подумати.

440 мільйонів доларів – на реформу. Не на нові танки. Не на дрони. А на те, щоб для початку броня не ламала людей, яких вона має захищати.

Якщо серйозно, Canadian Armed Forces мають одну з найвищих часток жінок серед армій НАТО – близько 16–17% особового складу. Проблеми з екіпіруванням напряму впливають на утримання персоналу, що є критичним на тлі кадрової кризи.

Дослідження в арміях США та Великої Британії показали: неадаптовані бронежилети збільшують ризик травм спини, шиї та тазу, а також знижують витривалість і точність стрільби – тобто це операційний ризик, а не питання комфорту.

Канада не перша, хто доходить до цього висновку. США, Австралія та Ізраїль уже кілька років впроваджують гендерно-специфічне бойове спорядження, після чого фіксували зниження рівня травматизму та звільнень.

Формулювання Міноборони – «це не інклюзія, а бойова ефективність» – важливе політично. Воно свідомо знімає тему з культурних воєн і переводить її в площину боєготовності, де аргументи працюють навіть для скептиків.

На цьому все.

Це був випуск «Господінов про головне» – авторського огляду новин Канади від Українського радіо Канади UCAN Radio.

Слухайте подкаст на Spotify та Apple усі випуски доступні там у зручному аудіоформаті.

До зустрічі.