Головні новини на ранок 26 березня
- Yuliia Steranka
- 26 бер.
- Читати 4 хв
Вітаємо всіх на діджитал хвилях UCAN Radio!
Середа, 26 березня — екватор тижня, і ми тримаємо вас в курсі головного. Усе найважливіше з України, Канади та світу — просто зараз. У студії — Юлія Стеранка. Далі у випуску — коротко про найактуальніше.
⚒️ Нова угода щодо українських копалин — без АЕС
☢️ Польща готується до запуску першої АЕС у 2036 році
🚨 Чи потрібна Канаді ядерна зброя — експерти б’ють на сполох
⚡ РФ атакувала енергооб’єкти всупереч заявленому перемир’ю
🎙️ Усе найважливіше —в цьому аудіо від Юлії Стеранки або в тексті нижче
СВІТ
1. США, Україна і Росія домовились не атакувати цивільні судна в Чорному морі
У результаті переговорів у Ер-Ріяді, що тривали з 23 по 25 березня, США досягли окремих домовленостей із делегаціями України та Росії щодо безпеки судноплавства в Чорному морі. Як повідомив Білий дім, сторони погодилися не застосовувати силу проти комерційних суден і не використовувати їх у військових цілях. Крім того, США пообіцяли сприяти зниженню страхових витрат для морських перевезень і частковому відновленню доступу Росії до аграрних експортних ринків. У свою чергу, щодо України Вашингтон підтвердив підтримку в питаннях обміну військовополоненими, звільнення цивільних заручників та повернення незаконно вивезених українських дітей.
2. США запропонували Україні нову масштабну угоду щодо копалин
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що США передали українській стороні проєкт великої угоди щодо рідкісноземельних металів. Документ є наступним кроком після рамкової угоди та має охоплювати бачення американської сторони щодо співпраці у сфері корисних копалин. За словами Зеленського, атомна енергетика до цієї угоди не входить.
Напередодні президент США Дональд Трамп заявив про очікування швидкого підписання угоди щодо розподілу прибутків від українських копалин, попри те, що під час попередньої зустрічі з Зеленським у Вашингтоні між сторонами виникла суперечка.
3. Польща інвестує понад $15 млрд у будівництво першої АЕС
Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про виділення понад 60 мільярдів злотих (більше $15 млрд) на зведення першої атомної електростанції в країні. Запуск першого енергоблоку заплановано на 2036 рік, а старт будівництва — у 2028-му.
Проєкт реалізує державна компанія Polskie Elektrownie Jądrowe, однак остаточне рішення про фінансування ще має ухвалити Єврокомісія. Тим часом у світі триває активізація ядерних ініціатив — Казахстан та Румунія також планують будівництво АЕС за підтримки громадян і міжнародних партнерів.
КАНАДА
1. Вибори в Канаді: зарплати для військових і податкові пільги на житло — обіцянки 2-го дня кампанії
На другий день передвиборчої кампанії лідери партій представили нові обіцянки. Ліберал Марк Карні у Галіфаксі заявив про плани інвестувати у військову промисловість, підвищити зарплати військовим і довести оборонні витрати до 2% ВВП до 2030 року. Він також наголосив на важливості захисту суверенітету Канади в умовах змін у політиці США. Консерватор П’єр Пуальєвр оголосив про скасування GST на купівлю нового житла вартістю до $1,3 млн, що дозволить зекономити до $65 000. Він також пообіцяв не скасовувати програму стоматологічної допомоги та догляду за дітьми, підкресливши, що користувачі цих послуг «нічого не втратять».
2. Канада має бути готовою до найгіршого: експерти закликають до розвитку ядерної програми
На тлі геополітичної нестабільності Канада повинна зміцнити власну оборону, включно з розглядом можливості створення ядерної зброї. Як пише The Globe and Mail, Сполучені Штати поступово відходять від гарантій безпеки, і це ставить союзників, зокрема Канаду, у невизначене становище. З огляду на територіальні масштаби країни та обмежену чисельність армії, дедалі більше аналітиків вважають, що Оттава має готуватися до нових викликів — від конфлікту з Росією до потенційної загрози з боку США.
Канада вже має потужну атомну енергетику, доступ до урану, а також історичний досвід участі в ядерних проєктах. Експерти наголошують: у нестабільні часи країна повинна мати плани на випадок найгірших сценаріїв — для захисту свого суверенітету та безпеки.
3. Канада та союзники планують миротворчу місію в Україні — все залежить від перемир’я
Канада разом із 27 іншими країнами-союзницями почала обговорення потенційної миротворчої місії в Україні. За словами генерал-лейтенанта Стіва Бувена, зустрічі вже відбулися у Великій Британії, проте ключова умова для реалізації плану — досягнення припинення вогню. Попри підтримку ідеї, ресурси Канади обмежені: понад 400 військових уже задіяні в навчальній місії UNIFIER, а основні сили зосереджені в Латвії в межах НАТО.
За оцінками експертів, місія може стати найбільшою в історії Альянсу — для контролю понад 2100 км фронту знадобиться до 100 тисяч військових. Критики, серед яких представники команди Дональда Трампа, вважають ідею передчасною.
УКРАЇНА
1. Росія порушує заявлене перемир’я: вже 8 ударів по енергооб'єктах — Литвин
Радник президента України Дмитро Литвин заявив, що попри запевнення Росії про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі з 18 березня, ворог уже вісім разів атакував енергооб’єкти. За словами Литвина, щоденно українські ППО збивають до сотні дронів, і багато з них спрямовані саме на енергетику. Він наголосив, що Росія відверто бреше, а обіцянки Кремля потребують ретельної перевірки з боку міжнародних партнерів.
Литвин підкреслив, що російська сторона продовжує завдавати ударів ударними БпЛА, FPV-дронами та бомбами, попри заяви про перемир’я.
2. Зеленський: Масована нічна атака дронами — чергове “ні” Росії на пропозицію миру
Президент Володимир Зеленський назвав нічну атаку з використанням 117 ударних дронів, переважно "шахедів", прямим свідченням того, що Росія не прагне миру. Він зазначив, що удари вразили кілька регіонів України, зокрема Кривий Ріг, Охтирку, Дніпропетровську, Сумську, Черкаську, Донецьку, Харківську та Запорізьку області. Зеленський наголосив: завдавати таких масштабних атак одразу після перемовин щодо припинення вогню — це очевидна демонстрація небажання Москви досягти справжнього миру. Він закликав міжнародну спільноту до рішучіших дій, зокрема – посилення санкцій і тиску на РФ.
3. Зеленський: Питання територій на перемовинах у Ер-Ріяді не порушували
Президент Володимир Зеленський заявив, що на останніх переговорах у Саудівській Аравії не обговорювалося питання українських територій, окупованих Росією. Він підкреслив, що будь-які спроби Кремля "викрутити" умови домовленостей — це ознака небажання завершити війну. Україна демонструє чітке прагнення до миру, зокрема через згоду на часткове припинення вогню. Глава держави також висловив занепокоєння можливими обговореннями українських питань без участі Києва. Він закликав президента США Дональда Трампа використати всі важелі впливу на Москву, а в разі порушення домовленостей — запроваджувати санкції й надавати зброю.
Ми продовжуємо стежити за перебігом переговорів та реакціями світових лідерів. Усі головні оновлення — в наступних випусках. Бережіть себе, почуємось на хвилях UCAN Radio.
Comentarios